Дар напрасный, дар случайный, Жизнь, зачем ты мне дана?
Иль зачем судьбою тайной Ты на казнь осуждена?
Кто меня враждебной властью Из ничтожества воззвал,
Душу мне наполнил страстью, Ум сомненьем взволновал?…
Цели нет передо мною: Сердце пусто, празден ум,
И томит меня тоскою Однозвучный жизни шум.
Стихотворение датировано 26 мая 1828 года, днём рождения Пушкина, когда ему исполнилось 28 лет.
Не напрасно, не случайно
Жизнь не даром нам дана
Я открою тебе тайну –
Обманул нас сатана!
Там, в Эдеме, изначально
Еву в змее обольстил
Ну а в ней, как не печально,
И весь род наш загубил!
Но Господь наш, кто от века
Знал, что будет наперёд,
Родил Сына в человеке
Дав нам шанс от всех невзгод
Только в Нём твоё спасенье
Только Он нам Жизнь даёт
Обратись к Нему всем сердцем
Только в Нём свободный вход
Вход в Небесную Обитель
Он лишь Истина и Свет
Он есть Путь и Он Хранитель
От страданий, болей, бед!
Не напрасно, не случайно
Жизнь в Иисусе мне дана
Я познала Божью волю
Не обманет сатана!
Лариса Зуйкова,
Рига Латвия
Живу в Риге, замужем, имею двоих детей,обратилась к Господу в сорок лет - в 1993году, после чего Господь позволил мне прославлять Его стихами.
"Верно слово: если мы с Ним умерли,то с Ним и оживём;
Если терпим, то с Ним и царствовать будем; если отречёмся, и Он отречётся от нас.
Если мы неверны, то Он пребывает верен; ибо Себя отречься не может".
Тим.2,11-13 e-mail автора:larisazuikova@inbox.lv сайт автора:личная страница
Прочитано 1831 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
